053 Психологія («Практична психологія»)С4 Психологія («Психологія»)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд 053 Психологія («Практична психологія»)С4 Психологія («Психологія») за Назва
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Гендерні особливості міжособистісної взаємодії студентів закладу вищої освіти(Державний торговельно-економічний університет, 2026) Башкір, Ілля ВолодимировичБашкір І. В. «Гендерні особливості міжособистісної взаємодії студентів закладу вищої освіти». – Кваліфікаційна робота на здобуття ступеня бакалавра: 053 «Психологія» спеціалізації «Практична психологія» – ДТЕУ Київ, 2026. У кваліфікаційній роботі досліджено особливості гендерної взаємодії студентів. Метою дослідження було вивчення особливостей гендерної взаємодії студентів і розробка рекомендацій щодо покращення гендерної взаємодії у студентському середовищі. У дослідженні взяли участь 42 особи. У першому розділі розглянуті теоретичні аспекти: поняття взаємодії, розуміння гендеру і статі, гендерна взаємодія в студентському середовищі. У другому розділі проведено дослідження за методиками Опитувальник емпатійності А. Мехрабіана і Н. Епштейна, Тест міжособистісних відносин Т. Лірі, Статево-рольовий опитувальник С. Бем, Тест комунікативного контролю М. Шнайдера та авторською анкетою анкетою. Кореляційний аналіз за Спірманом показав слабку кореляцію між статтю та гендерно-рольовими тенденціям серед стундентів. У третьому розділі запропоновано рекомендації щодо оптимізації міжособистісної взаємодії студентів, для формування гендерно відкритого освітнього середовища, розвиток емпатійної комунікації та подолання стереотипів у міжособистісних відносинах. Bashkir I. V. “Gender Characteristics of Interpersonal Interaction of Students of a Higher Education Institution.” – Qualification thesis (Project) for the Bachelor’s degree: 053 “Psychology”, specialization “Practical Psychology” – SUTE Kyiv, 2026. The qualification thesis examines the characteristics of gender interaction among students. The aim of the research was to investigate the characteristics of gender interaction of students and to develop recommendations for improving gender interaction in the student environment. The study involved 42 participants. The first chapter addresses theoretical aspects: the concept of interaction, the understanding of gender and sex, gender interaction in the student environment. In the second chapter, an empirical study was conducted using the following methodologies: a measure of emotional empathy by A. Mehrabian and N. Epstein, the Test of Interpersonal Relations by T. Leary, the Gender schema theory by S. Bem, the Test of Communicative Control by M. Schneider, and the questionnaire “Gender-Role Characteristics of Personality and Gender Interpersonal Interaction.” Spearman’s correlation analysis revealed a weak correlation between biological sex and gender-role tendencies among students. The third chapter proposes recommendations for optimizing students’ interpersonal interaction, focused on fostering a gender-open educational environment, developing empathic communication, and overcoming stereotypes in interpersonal relationships.Документ «Механізми психологічного захисту як чинник професійного благополуччя працівників закладу дошкільної освіти»(Державний торговельно-економічний університет, 2026) Албеско, Олександра СергіївнаАлбеско О.І. «Механізми психологічного захисту як чинник професійного благополуччя працівників закладу дошкільної освіти». – Кваліфікаційна робота (проект) на здобуття ступеня бакалавра: 053 «Психологія» спеціалізації «Практична психологія» -ДТЕУ Київ, 2026. У кваліфікаційній роботі досліджено особливості взаємозв’язку механізмів психологічного захисту та професійного благополуччя працівників ЗДО. Метою дослідження було вивчення домінуючих захисних стратегій персоналу та розробка практичних рекомендацій щодо їх оптимізації. У дослідженні взяли участь 31 особа. У першому розділі розглянуті теоретичні аспекти: сутність та класифікація механізмів психологічного захисту, а також структура професійного благополуччя педагогів (когнітивний, емоційний, діяльнісний компоненти). У другому розділі проведено емпіричне дослідження за методиками В. Бойка, О. Кокуна, Н. Гури та авторською анкетою. Кореляційний аналіз за Спірменом виявив статистично значущий обернений зв'язок між фазою резистенції та професійним самоздійсненням. У третьому розділі запропоновано комплексну програму підтримки «Ресурс педагога». Важливими є заходи на індивідуальному, професійному та організаційному рівнях. Albesko O.I. «Psychological Defense Mechanisms as a Factor of Professional Well- Being of Preschool Educational Institution Employees».– Qualification Thesis (Project) for the Bachelor's Degree: 053 "Psychology" Specialization "Practical Psychology" – SUTE. Kyiv, 2026. The qualification thesis investigates the peculiarities of the relationship between psychological defense mechanisms and the professional well-being of preschool education institution employees. The purpose of the study was to analyze the dominant defense strategies of the personnel and develop practical recommendations for their optimization. A total of 31 individuals participated in the study. The first section examines theoretical aspects: the essence and classification of psychological defense mechanisms, as well as the structure of educators' professional well-being (cognitive, emotional, and activity components). The second section presents an empirical study conducted using methodologies by V. Boyko, O. Kokun, N. Hura, and an author's questionnaire. Spearman correlation analysis revealed a statistically significant inverse link between the resistance phase and professional self-fulfillment. The third section proposes the comprehensive support program "Educator's Resource". Emphasis is placed on measures at the individual, professional, and organizational levels.Документ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ У РОБОТІ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ(Державний торговельно-економічний університет, 2026) Бедрій, Олександр ВікторовичУ бакалаврській роботі досліджено формування комунікативної компетентності педагога в умовах інклюзивного освітнього середовища, зокрема у взаємодії з дітьми з особливими освітніми потребами. Уточнено сутність і структуру комунікативної компетентності та визначено психолого-педагогічні чинники її розвитку. Проаналізовано сучасні підходи до організації інклюзивного навчання, роль емпатії та міждисциплінарної взаємодії. Емпірично досліджено рівень емпатії педагогів (методика А. Меграбяна та М. Епштейна), встановлено переважання середнього та високого рівнів. Розроблено й апробовано комплекс заходів, спрямованих на розвиток емпатійного спілкування, активного слухання та ефективної взаємодії з учнями і батьками. Результати можуть бути використані у практиці закладів загальної середньої освіти та системі підвищення кваліфікації педагогів. The bachelor’s thesis examines the development of teachers’ communicative competence within an inclusive educational environment, particularly in working with children with special educational needs. The study clarifies the concept and structure of communicative competence and identifies the psychological and pedagogical factors contributing to its formation. Contemporary approaches to inclusive education, the role of empathy, and interdisciplinary cooperation are analyzed. An empirical study assessed teachers’ empathy levels using the Mehrabian and Epstein methodology, revealing predominantly medium and high levels. A set of training activities aimed at developing empathic communication, active listening, and effective interaction with students and parents was designed and tested. The findings can be applied in general secondary education institutions and in professional development programs for teachers.Документ ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ З БАТЬКАМИ ВИХОВАНЦІВ(Державний торговельно-економічний університет, 2026) Глухівська, Леся МиланівнаКваліфікаційну роботу присвячено психологічним аспектам взаємодії педагогічного персоналу закладу дошкільної освіти з батьками вихованців. У роботі здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз поняття педагогічно-батьківської взаємодії, визначено основні психологічні бар’єри й умови ефективного партнерства. Акцентовано на важливості партнерської співпраці педагогів і батьків для оптимізації освітнього процесу в дошкільному закладі. Емпіричну частину дослідження проведено за участі педагогів і батьків вихованців із використанням трьох стандартизованих опитувальників, які спрямовані на діагностику особливостей міжособистісної взаємодії, рівня емоційного вигорання педагогів та стилів поведінки у конфліктних ситуаціях, та авторської анкети, яка дозволяє виявити рівень партнерської взаємодії, особливості комунікації та наявність психологічних бар’єрів у спілкуванні між педагогами й батьками. Отримані емпіричні результати підтвердили наявність психологічних бар’єрів спілкування та підкреслили необхідність впровадження партнерського підходу у взаємодії між педагогами й батьками. За результатами дослідження розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності психологічної взаємодії в освітньому процесі. The qualification paper is devoted to the psychological aspects of interaction between the teaching staff of a preschool educational institution and the parents of pupils. The study provides a thorough theoretical analysis of the concept of teacher–parent interaction, identifies the main psychological barriers, and determines the conditions for effective partnership. Emphasis is placed on the importance of partnership-based cooperation between teachers and parents for optimizing the educational process in a preschool institution. The empirical part of the research was conducted with the participation of teachers and parents of pupils using three standardized questionnaires aimed at diagnosing the characteristics of interpersonal interaction, the level of teachers’ emotional burnout, and styles of behavior in conflict situations, as well as an author-developed questionnaire that makes it possible to identify the level of partnership interaction, communication features, and the presence of psychological barriers in communication between teachers and parents. The obtained empirical results confirmed the presence of psychological communication barriers and emphasized the necessity of implementing a partnership approach in the interaction between teachers and parents. Based on the research findings, practical recommendations were developed to improve the effectiveness of psychological interaction in the educational process.Документ ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ВИМУШЕНО ПЕРЕСЕЛЕНИХ ОСІБ У НОВОМУ КУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ(Державний торговельно-економічний університет, 2026) Банітє, Вероніка ГітісівнаБанітє В. Г. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей адаптації вимушено переселених осіб у новому культурному середовищі. Проведено теоретичний аналіз феномену адаптації. Емпіричне дослідження було проведене серед внутрішньо переміщених осіб в Україні та за кордоном. Для збору даних використано шкалу соціокультурної адаптації (SCAS), шкалу сприйнятого стресу (PSS) та методику соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймонда. Результати дослідження засвідчили підвищений рівень сприйнятого стресу та відмінності у показниках соціально-психологічної адаптації залежно від місця переміщення. На основі отриманих результатів розроблено програму тренінгу стресостійкості, спрямовану на зниження рівня стресу та підвищення адаптивності вимушено переселених осіб. Banitie V. H. The qualification work is devoted to the study of psychological characteristics of the adaptation of forcibly displaced persons in a new cultural environment. A theoretical analysis of the phenomenon of adaptation. An empirical study was carried out among internally displaced persons in Ukraine and abroad. Data were collected using the Sociocultural Adaptation Scale (SCAS), the Perceived Stress Scale (PSS), and the Social-Psychological Adaptation Methodology by C. Rogers and R. Diamond. The results revealed an increased level of perceived stress and differences in socio-psychological adaptation depending on the place of displacement. Based on the obtained results, a stress-resilience training program aimed at reducing stress levels and enhancing adaptability of forcibly displaced persons was developed.Документ Психологічні особливості розвитку лідерського потенціалу студента закладу вищої освіти(Державний торговельно-економічний університет, 2026) Філіппова, Олександра КостянтинівнаФіліппова О. К. "Психологічні особливості розвитку лідерського потенціалу студента закладу вищої освіти". – Кваліфікаційна робота на здобуття ступеня бакалавра: 053 «Психологія» спеціалізації «Практична психологія» – Державний торговельно-економічний університет. Київ, 2026. У кваліфікаційній роботі досліджено психологічні особливості розвитку лідерського потенціалу студентів закладу вищої освіти. Метою дослідження було теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення структури лідерського потенціалу студентів з розробкою практичних рекомендацій щодо його розвитку. У дослідженні взяли участь 40 студентів-бакалаврів економічних спеціальностей віком 18-23 роки. У першому розділі проаналізовано наукові підходи до визначення лідерського потенціалу, розглянуто його структурні компоненти (мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий, комунікативний, організаційний, рефлексивний) та психологічні чинники розвитку. У другому розділі обґрунтовано методичний інструментарій: авторська анкета, опитувальник К. Левіна, тест Жарікова-Крушельницького, методика Дембо-Рубінштейн, КОС-2. Представлено характеристики вибірки та процедуру дослідження. У третьому розділі проаналізовано результати діагностики. Виявлено середній рівень лідерського потенціалу (111,6±17,4 бали) з найбільш розвиненим комунікативним компонентом (73,3%) та найменш розвиненим емоційно-вольовим (67,0%). Встановлено домінування демократичного стилю лідерства (65%). Filippova O. K. "Psychological Features of Leadership Potential Development in Higher Education Students." – Qualification Thesis for the Bachelor's Degree: 053 "Psychology" Specialization "Practical Psychology" – State University of Trade and Economics. Kyiv, 2026. The qualification thesis investigates psychological features of leadership potential development in higher education students. The purpose of the study was theoretical substantiation and empirical examination of students' leadership potential structure with development of practical recommendations for its enhancement. A total of 40 bachelor students of economic specialties aged 18-23 years participated in the study. The first chapter analyzes scientific approaches to defining leadership potential, examines its structural components (motivational, cognitive, emotional-volitional, communicative, organizational, reflexive) and psychological factors of development. The second chapter substantiates the methodological toolkit: author's questionnaire, K. Lewin's questionnaire, Zharikov-Krushelnitsky test, Dembo-Rubinstein method, KOS-2. Sample characteristics and research procedure are presented. The third chapter analyzes diagnostic results. A medium level of leadership potential (111.6±17.4 points) was identified with the most developed communicative component (73.3%) and the least developed emotional-volitional (67.0%).Документ Психологічні умови збереження балансу між професійною діяльністю і приватним життям працівників закладу освіти(Державний торговельно-економічний університет, 2026) Домашева, Софія ВікторівнаКваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних умов збереження балансу між професійною діяльністю та приватним життям працівників закладу освіти. У межах емпіричного дослідження, проведеного на вибірці педагогічних працівників, використано комплекс психодіагностичних методик для оцінки балансу роботи та життя, професійної самоефективності, стресостійкості та професійного вигорання. Отримані результати засвідчили наявність порушень часового й емоційного балансу та їх зв’язок із професійним вигоранням і зниженням психологічного благополуччя, а також підтвердили значущу роль організаційної підтримки й індивідуальних стратегій саморегуляції у збереженні балансу. The qualification work is devoted to the study of psychological conditions for maintaining a balance between professional activity and private life of educational staff. The research analyzes organizational and individual psychological factors influencing work–life balance, including professional burnout, self-efficacy, stress resistance, time management skills, and organizational support. An empirical study was conducted among pedagogical workers using a set of psychodiagnostic methods. The obtained results revealed a predominance of insufficient time and emotional balance and established significant relationships between work–life balance indicators and professional burnout. Based on the findings, practical recommendations aimed at improving psychological well-being and maintaining work–life balance of educational staff were developed.Документ ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ РИС СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(Державний торговельно-економічний університет, 2026) Гініятуліної, Владислави ОлександрівниКваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних чинників становлення особистісних рис студентської молоді в умовах навчально-професійного та життєвого самовизначення. Показано, що формування рис у студентському віці є не стихійним, а динамічним процесом, який розгортається як баланс між внутрішніми передумовами і зовнішніми впливами (соціальне оточення, освітні вимоги, досвід взаємодії у студентських спільнотах). Емпіричне дослідження з використанням діагностики за моделлю «Великої п’ятірки», методик оцінки самооцінки та показників особистісної зрілості на вибірці студентів засвідчило наявність різних профілів розвитку в межах одного вікового періоду та статистично значущі гендерні відмінності у переживанні автономності, відповідальності й емоційної стабільності. Кореляційний аналіз підтвердив значущість дружелюбності та відкритості досвіду як чинників позитивного образу «Я», а також роль добросовісності у становленні особистісної зрілості та готовності брати на себе зобов’язання. Практична частина містить розроблену тренінгову програму психологічної готовності до дорослого життя та систему рекомендацій на особистісному, міжособистісному й університетському рівнях. The qualification work is devoted to the study of psychological factors of formation of personal traits of student youth in the conditions of educational, professional and life self-determination. It is shown that the formation of traits in studenthood is not a spontaneous but a dynamic process that unfolds as a balance between internal prerequisites and external influences (social environment, educational requirements, experience of interaction in student communities). An empirical study using the Big Five diagnostic model, self-esteem assessment methods and indicators of personal maturity on a sample of students showed the existence of different developmental profiles within the same age period and statistically significant gender differences in the experience of autonomy, responsibility and emotional stability. The correlation analysis confirmed the importance of friendliness and openness to experience as factors of a positive self-image, as well as the role of conscientiousness in the development of personal maturity and willingness to take on responsibilities. The practical part contains a developed training programme of psychological readiness for adulthood and a system of recommendations at the personal, interpersonal and university levels.Документ Соціально-психологічні чинники психологічного та фізичного здоров’я студентів закладу вищої освіти(Державний торговельно-економічний університет, 2026) Дімітрова, Валентина ДмитрівнаДімітрова В. Д. “Соціально-психологічні чинники психологічного та фізичного здоров’я студентів закладу вищої освіти”. – Кваліфікаційна робота (проект) на здобуття ступеня бакалавра: 053 «Психологія» спеціалізації «Практична психологія» – ДТЕУ Київ, 2026. У кваліфікаційній роботі досліджено соціально-психологічні чинники психологічного та фізичного здоров’я студентів закладу вищої освіти. Метою дослідження було виявлення впливу соціально-психологічних чинників на психологічне та фізичне здоров’я студентів та розробка рекомендацій щодо збереження і підтримання їхнього психологічного та фізичного здоров’я в умовах навчального середовища. У дослідженні взяли участь 35 осіб. У першому розділі розглянуті теоретичні аспекти: психологічне та фізичне здоров’я, біопсихосоціальна модель, психологічна служба. Сім’я, друзі, близьке оточення та соціальні мережі як чинники впливу на психологічне та фізичне здоров’я. У другому розділі проведено емпіричне дослідження за методиками MSPSS, САН, DASS-21, IPAQ та анкетою «Вплив соціально-психологічних чинників на психологічне та фізичне здоров’я та фактори психофізіологічного здоров’я особистості». Кореляційний аналіз за Спірманом показав наявність статистично значущих зв’язків середньої сили між рівнем фізичного і психологічного здоров’я студентів та такими чинниками, як фізичне виснаження, обізнаність у питаннях здорового способу життя, сприймана соціальна підтримка та вплив воєнних дій. У третьому розділі запропоновані рекомендації, спрямовані на зниження психоемоційного навантаження студентів і підтримку їхнього фізичного та психологічного здоров’я, зокрема: впровадження навчальних тренінгів зі здорового способу життя з акцентом на цифрову гігієну, сон і стрес-менеджмент; активізація участі студентів у спортивних заходах для зміцнення фізичного стану і соціальної взаємодії; а також розвиток системи психологічної підтримки у ЗВО через створення центрів консультування, груп підтримки та онлайн-програм. Dimitrova V. D. “Socio-Psychological Factors of Psychological and Physical Health of Students of a Higher Education Institution.” – Qualification thesis (Project) for the Bachelor’s degree: 053 “Psychology”, specialization “Practical Psychology” – SUTE Kyiv, 2026. The qualification thesis examines socio-psychological factors of the psychological and physical health of students of a higher education institution. The aim of the research was to identify the influence of socio-psychological factors on the psychological and physical health of students and to develop recommendations for preserving and maintaining their psychological and physical health in the educational environment. The study involved 35 participants. The first chapter addresses theoretical aspects: psychological and physical health, the biopsychosocial model, psychological services. Family, friends, close social environment, and social networks as factors influencing psychological and physical health. The second chapter presents an empirical study conducted using the MSPSS, WAM, DASS-21, and IPAQ scales, as well as the author’s questionnaire “The Influence of Socio-Psychological Factors on Psychological and Physical Health and Psychophysiological Health Factors of the Individual.” Spearman’s correlation analysis revealed statistically significant medium-strength relationships between students’ psychological and physical health levels and such factors as physical exhaustion, awareness of healthy lifestyle practices, perceived social support, and the impact of military actions. The third chapter proposes recommendations aimed at reducing students’ psycho- emotional stress and supporting their physical and psychological health, including: the implementation of educational trainings on healthy lifestyle with an emphasis on digital hygiene, sleep, and stress management; encouraging student participation in sports activities to strengthen physical condition and social interaction; and the development of a psychological support system in higher education institutions through the creation of counseling centers, support groups, and online programs.